Преса

2011 © Всі права захищені
Київський академічний театр на Липках

КИЦЯ, ЯКА СПІВАЄ

Людмила Жиліна

Театрально-концертний Київ

До вистави: 

 

У дні, коли в театрі на Липках йшли репетиції нової вистави "Кицин дім", він більше нагадував Театр оперети: здавалося, музика і спів звучать всюди - в кімнатах, у коридорі. А режисер-постановник мюзиклу для наймолодших композитора С.Бедусенка заслужений діяч мистецтв Росії К.Дубинін знову й знову повторював різні епізоди майбутньої вистави, прагнучи поєднати всі складові в єдине художнє ціле.

Заголовну роль виконуватимуть дві актриси, яких ми сьогодні й представляємо.

Людмила Загорська: "Почуваюся, як риба у воді"

Акторський репертуар Людмили Загорської - свідчення того, що в Театрі юного глядача на Липках можна сповна показати своє обдаровання. Адже вона грає Магду в "Камері обскурі" В.Набокова, марійку в "Ночі на полонині" О.Олеся, Фру Ліне в "ляльковому домі" Г.Ібсена, Машу в "Чайці" А.Чехова, а у виставах для дітей перевтілюється в Царицю-левицю, ворону, пташку Мейзі… нині цей перелік доповнить іще й головна героїня прем'єрної вистави "Кицин дім". І, як зізнається актриса, вона їй дуже подобається, бо на очах глядачів відбувається перетворення гонорової й неприступної Киці в майже люблячу й турботливу матір.

Людмила розповідає:

- У такому матеріалі почуваюся, як риба у воді. Пластикою я займалась з чотирьох років, потім танцювала в ансамблі "Барвінок", а в його фольклорній групі ще й співала. Це був дуже відомий колектив - ми виступали навіть у кремлівському палаці з'їздів. В Київський інститут театрального мистецтва я прийшла досить підготовленою, найважчим було для мене оволодіти сценічною мовою. І сьогодні мені особливо цікаво працювати у виставах, де можна розкрити всі свої здібності - й драматичної актриси, й танцювальні, й співочі. Однією з найулюбленіших у мене була робота в мюзиклі "Танцюй під власну дуду" Ніла Саймона. Костянтин Михайлович Дубинін спершу доручив мені одну з другорядних ролей, а потім - головну. Я з величезним задоволенням грала Конні і дуже шкодую, що нині цей спектакль не йде. А ще була участь у спектаклях "Міщанин-шляхтич" та "Лис Микита". І щоразу я переконувалась - працювати з Костянтином Михайловичем справді приємно і цікаво, бо він не тільки добра й інтелігентна людина , а й дуже розумний та тонкий режисер, спілкування з яким багато дає акторові.

Ірина Лановенко: "тут потрібен увесь твій творчий арсенал"

Невдовзі після того як Ірина Лановенко прийшла в Київський ТЮГ, режисер-постановник "Моралі пані Дульської" К.Дубинін запропонував їй зіграти Ганку в цій виставі. Колишня дебютантка захоплено згадує той чудовий акторський ансамбль і атмосферу дивовижної доброзичливості, що допомогли їй ввійти в новий для неї творчий колектив. Потім не раз переконувалася - Костянтин Михайлович завжди дбає про молодь, даючи можливість "прибульцям" з перших кроків проявити себе в театрі. Решта залежить від тебе - твоєї працьовитості, готовності сповна віддавати себе творчості.

Сьогодні Ірина грає чимало цікавих ролей і на малій, і на великій сценах театру. Одна з останніх робіт - Килина в "Лісовій пісні", де режисер Віктор Гирич допоміг їй створити образ героїні самовпевненої, здатної мислити тільки заземленими й прагматичними категоріями. А от досвіду участі в мюзиклах в актриси не було, якщо не згадувати виступ у ролі Роксі в студентській дипломній виставі "Чикаго" - вона тоді закінчувала в рідному інституті аспірантуру і працювала над виставою, як актриса, і як асистент режисера.

Актриса вважає, що "Кицин дім" - це повноцінний дитячій мюзикл. Вона говорить: "тут потрібен весь твій творчий арсенал - і акторська майстерність, і пластика, й голосові дані. В принципі кожний із нас знаходиться в постійному тренажі, бо всі актори ТЮГу багато грають. Нам треба вміти і добре рухатись, і танцювати. Але в новій виставі режисер-постановник спонукає нас до пошуків особливих пластичних і мовних характеристик своїх героїв. У природі кішкам властива рідкісна граційність. Тож я хочу знати міру поєднання пластичної розслабленості з м'язовою змобілізованістю. Шукаю, щось випробую, іноді помиляюсь. Але так і має бути - не все знаходиш одразу".

До речі, юні глядачі можуть порівняти, як актриса грає Афелію у виставі "Дзусь, або історія кота Філофея" - ніжне, випещене створіння (саме таких і називають "пухнастими") й нову героїню із мюзиклу "Кицин дім".